Як компанії обійдуть закон про "кінцевих власників"

Юристи кажуть, що антикорупційні норми не завадять приховувати бенефеціарів українських компаній
Використовується за ліцензією Shatterstock.com
10 жовтня 201412:00

Верховна Рада 7 жовтня прийняла в першому читанні законопроект, що зобов’язує компанії розкривати кінцевих власників бізнесу.

У разі його ухвалення підприємства, крім державних і комунальних, будуть зобов’язані розкривати свого кінцевого вигодоодержувача (бенефеціара), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору.

Передбачають, що така інформація буде публічною. У випадку неподання інформації про кінцевого власника накладається штраф у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень.

При цьому кінцевим власником компанії не може бути особа, яка має формальне право на 25% чи більше статутного капіталу, або право голосу в юрособі. Тобто є номінальним власником.

Обов'язок підприємств розкривати своїх кінцевих власників стосуватиметься не тільки новостворених підприємств, але і тих, що зареєстровані до набуття чинності цього закону. На внесення таких даних до реєстратора в них є шість місяців.

Загалом прийняти цей урядовий законопроект депутати планують 14 жовтня.

В Україні традиція реєструвати підприємство на номінального власника в офшорних зонах - один із найпоширеніших засобів приховати напівлегальні доходи та реального власника.

Дуже часто справжніми бенефеціарами є високопосадовці або нечистоплотні бізнесмени, які збагачуються завдяки державним підрядам. Проте в реєстраційних документах зазначається номінальний власник. Класичним випадком є історія з учителькою йоги з Кіпру, яка була номінальним власником компанії "Альтком", що отримала мільярдні підряди на будівництво проектів під Євро-2012.

Таких прикладів безліч. Майже кожний великий український бізнесмен записує свої активи в офшорних зонах на "фунтів" – власників бізнесу на папері за винагороду. При цьому вони жодним чином не впливають на роботу компанії.

Компанії з Кіпру, Белізу, Панами, Віргінських островів, трастові фонди та "фунти" використовуються бізнесом і чиновниками для оптимізації податків та приховування доходів.

Нарешті влада вирішила прийняти закон, який має розкрити реальних власників усіх активів.

"У разі ухвалення цього законопроекту в тому вигляді, в якому він є зараз, в Україні значно зросте попит на спеціалістів із реєстрації прав за офшорними компаніями", - каже адвокат ЮК "Алєксєєв, Боярчуков і партнери" Єгор Штокалов.

Юристи стверджують, що закон легко обійти, не порушивши його. 

"Цей закон нічого не вирішує в плані розкриття кінцевого власника підприємства. Так, як і раніше буде можливо зазначити номінального власника, при цьому довести інше на практиці практично не можливо, - каже старший партнер ЮФ "Кравець і партнери" Ростислав Кравець. - Залишається можливість вказати власником довірену особу без будь-яких наслідків. На практиці виконати умови цього закону і змусити вказати реального власника практично нереально".

Штокалов приводить як приклад одну зі схем приховування справжнього власника активу: власник підприємства з України – компанія з Кіпру, а її власник - інша компанія, зареєстрована на Белізі. Кінцевий бенефеціар белізької компанії – номінальний власник (підставний директор) із Белізу. Як обійти вимоги законопроекту, який передбачає обов’язкову публікацію реального власника? 

Юрист юридичної компанії Prove Group Антон Каганець пропонує один із варіантів: "Номінальний власник - особа, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи в інтересах останньої. Можна назвати його по-народному "фунтом". При цьому в реєстрах власників корпоративних прав саме цей "фунт" вказаний як власник підприємства. Отже, між "фунтом" і реальним власником укладається трастовий або подібний договір, яким передбачено відмову "номінального" ​​від усіх прав на підприємство на користь реального власника".

"Ось тут і криється головна проблема - про ці договори дізнатися дуже складно. Навіть якщо вони реєструються в державних реєстрах країн офшорів, то доступ до них обмежений практично як до банківської таємниці. Таким чином, показуючи за документами "номінального власника", можна доволі ефективно і довго приховувати реального власника. При цьому довести що-небудь буде практично неможливо", - каже юрист.

Крім того, в законопроекті не прописано механізму, як уже існуючі компанії зобов’язані розкривати своїх кінцевих бенефеціарів. "Що може змусити існуючу компанію розкрити своїх кінцевих власників? Що, прокуратура буде ходити та всіх перевіряти?" - запитує партнер юридичної фірми "Лавринович і Партнери" Олена Зубченко.

Однак закон має і позитивні сторони. "З прийняттям цього закону юридичні особи не зможуть користуватися послугами трастів/офшорів, які не мають права відкривати кінцевого бенефеціара. Українській компанії доведеться використовувати лише структури (офшори), які розкривають юридичних осіб", - каже Зубченко.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 19:51
Додати
Система Orphus